Використання інтерактивних методів
навчання
у початкових класах
Прискорення темпу
життя, великий потік знань, що впливає на сучасну людину, потребує від неї
вміння швидко знаходити необхідне рішення, використовуючи для цього пошукові
методи, користуючись великою кількістю різноманітних джерел інформації. У
зв'язку з цим, серед традиційних форм та методик навчання, у педагогічній
практиці все частіше використовуються інтерактивні методи. Сучасний період
розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя
потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним
підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто
вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі
навчання, коли дотримуються певних умов:
- створення позитивного настрою для навчання;
- відчуття рівного серед рівних;
- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для
досягнення спільних цілей.
Використання
сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання,
значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому
інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку
особистості, можливістю думати, творити.
Як свідчать наукові
дослідження, інтерактивними прийнято називати засоби, що забезпечують
безперервну діалогову взаємодію суб'єктів освітнього процесу.
"Інтерактивне навчання (від англ. inter - взаємний, act - діяти), за визначенням
О.Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має
за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою
успішність та інтелектуальну спроможність".
Головна риса
інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час
розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової
діяльності при побудові логічних ланцюгів.
Інтерактивне
навчання ділять на 4 групи:
- парне навчання;
- фронтальне навчання;
- навчання у грі;
- навчання у дискусії.
Застосування
інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків.
Структура і методика інтерактивного
уроку в початковій школі
Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури
комбінованого уроку. Його етапи:
I. Мотивація.
II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
IV. Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).
V. Підбиття підсумків
(рефлексія), оцінювання результатів уроку.
Розглянемо детально кожен з них.
МОТИВАЦІЯ
Мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до
обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної
діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути
використані такі прийоми:
- коротка розповідь;
- бесіда;
- демонстрування наочності;
- нескладні інтерактивні технології («Мозковий
штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо).
Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці
підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку. Цей елемент
уроку має займати не більше ніж 5 % часу заняття.
Пропоную розглянути детальніше інтерактивну технологію «Незакінчене
речення».
Урок природознавства, 3-й клас.
Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».
Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.
1. На мою думку, проблеми
охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство
споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості
природи обмежені).
2. На мою думку, основними чинниками
недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в
глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного
простору).
3. На мою думку, виробництво
весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).
4. На мою думку, глобальні
екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать
від моїх дій).
Наступна інтерактивна технологія — «Опрацювання матеріалів газет та
журналів».
Урок української мови, 3-й клас.
Тема. Стилі мовлення.
На партах журнал «Пізнайко», будь-яка газета послуг та оголошень, дитяча
енциклопедія.
Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами.
Запитання вчителя:
- Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про
текст?
Можливі відповіді дітей:
- Одиниця мовлення у всіх виданнях — текст.
- В одних текстах застосовуються художні засоби, в інших — ні.
- Мова текстів буває
різною.
Мотиваційний висновок: Отже, сьогодні ми будемо працювати над стилями
мовлення.
На етапі мотивації навчальної
діяльності можливо використовувати й таку технологію, як «Мозковий
штурм».
Урок математики, 4-й клас.
Тема. Площа прямокутника.
Запитання вчителя:
- Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти
площу прямокутника?
На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не
критикується вже записана, дозволяється розвивати попередні ідеї.
Можливі відповіді дітей:
- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань
про периметр.
- Необхідно знати довжину всіх сторін.
- Необхідно знати довжину двох сторін.
- Необхідно знати
перетворення іменованих чисел.
- Необхідно знати
таблицю мір довжини.
ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ
Другий етап
інтерактивного уроку — оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів. Мета вчителя — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої
діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає
вчитель.
Формулювання
очікуваних результатів уроку — це принциповий момент інтерактивного навчання,
бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму
діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Формулювання
результатів має відповідати таким вимогам:
- висвітлювати
результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я
зможу...»);
- чітко
відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
- чітко вказувати
на способи «вимірювання» результатів;
- учитель має
говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.
Правильно
сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є
ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має
досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого
життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:
- назвати тему
уроку або попросити когось із учнів назвати її;
- якщо назва теми
містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;
- попросити
когось із учнів оголосити очікувані результати;
- нагадати, що в
кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.
Цей елемент уроку
займає не більше ніж 5 % часу.
Урок основ безпеки
життя, 3-й клас.
Тема. Вступний урок до
курсу.
Очікувані
результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:
- пояснювати, що
таке правила і яку роль вони відіграють у житті людей;
- набути навичок
роботи в малих групах;
- визначити своє
ставлення до ролі правил у житті.
Урок української
мови, 4-й клас.
Тема. Відмінювання
іменників жіночого роду однини.
Заохочення учнів
до роботи:
— Сформулювати
мету сьогоднішнього уроку може кожен з вас, адже подібне формулювання ми мали
на попередньому уроці. Скориставшись фразою «Цей урок навчить мене...»,
висловіть мету заняття.
НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Мета етапу — дати
учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні
завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання
роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за
допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці
і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для
попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути
на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати
терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько
10—15 % часу. Розглянемо проведення її на прикладах.
Вправа
«Мікрофон»
Урок читання, 2-й
клас.
Тема. Усна народна творчість.
Малі фольклорні форми.
Завдання: згадати
й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.
Передаючи
символічний «мікрофон», охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших
повідомлень і не перебиваючи один одного.
Технологія
«Робота в парах»
Урок математики,
3-й клас.
Тема. Задачі на
різницеве і кратне порівняння.
Учитель готує
картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по дві однакові
картки, він пропонує за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свій
висновок. За сигналом учителя упродовж 30 с учні висловлюються вголос. Ще
півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто висловлюватиметься перед
класом. Представник пари робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються
подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить
висновок, що різницеве порівняння показує, «на скільки» більша чи менша одна
величина від іншої, а кратне — «у скільки разів» вони відрізняються.
Технічні засоби
навчання на цьому етапі уроку особливо ефективні під час вивчення курсу
природознавства у всіх чотирьох класах.
Урок
природознавства, 4-й клас.
Тема. Обертання Землі
навколо Сонця. Зміна пір року.
Демонструється
фільм «Де живуть Зима і Літо».
ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА
Інтерактивна
вправа — центральна частина заняття, яка має займати близько 50—60 % часу, її
мета — засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.
Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
1. Інструктування
(2—3 хвилини).
2. Об'єднання в
групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).
3. Виконання
завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15
хвилин).
4. Презентація
результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).
Рефлексія
результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного
навчання.
Рефлексія
здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах,
дискусія. Вона застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після
уроку, після закінчення певного етапу навчання.
На четвертому
етапі інтерактивного уроку в початковій школі можна застосувати такі
інтерактивні вправи.
Технологія
«Ажурна пилка»
Українська мова,
3-й клас.
Тема. Рід іменників.
Учитель розділяє
клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома кожну групу іменників
(група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду, іменники у
множині).
У класі учасники
домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної
з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових
знань.
Учасники
експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в
експертних групах, з іншими учнями цієї групи.
Клас об'єднується
в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають
розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.
Технологія
«Займи позицію»
Урок читання, 3-й
клас.
Тема. Вавилонська вежа.
Організаційна
підготовка — 2 хвилини.
Учитель дає
можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї
легенди історично склалися різні висновки:
- різноманітність
мов на землі;
- могутність
Вавилонської держави;
- міцність віри в
Бога;
- неминуче
покарання за людську погорду.
Завдання цього уроку
— проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.
На протилежних
стінах класу розміщено 3 плакати.
«Вавилонська
вежа» — легенда про виникнення різних мов.
«Вавилонська
вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.
«Вавилонська
вежа» — легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське
розуміння і злагода.
Діти, займаючи
певну позицію, утворюють групи. 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах.
2—4 учні від
кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення
допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може
дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.
Технологія
«Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа»
Урок
природознавства, 3-й клас.
Тема. Ланцюг живлення.
Клас ділиться на
групи з умовними ролями в кожній:
- «Рослини»
(дерева, пшениця, квіти-волошки);
- «Рослиноїдні
тварини» (ховрах, грак, заєць);
- «Хижі тварини»
(їжак, вовк, лисиця).
Діти з «Новин
телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського
господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої
ролі.
Потім збираються
в свої групи й вирішують проблему.
Після обговорення
ситуації виходять з ролей:
- Як ви
почувалися в тій чи іншій ролі?
- Що подобалося
під час гри, що ні?
- Чи бували ви
самі в подібній ситуації?
- Чи була
вирішена проблема? Чому? Як?
- Яку іншу лінію
поведінки можна було б виробити?
- Яким чином цей
досвід може вплинути на ваше подальше життя?
Технологія
«Метод «Прес»
Українська мова,
4-й клас.
Тема. Однорідні члени
речення.
Чотири пари
працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене
запитання виключно за поданим кліше:
1-ша пара — «Я
вважаю, що...»
2-га пара —
«...тому, що...»
3-тя пара —
«...наприклад...»
4-та пара —
«Таким чином...»
Отже, міркування
набуває такого вигляду:
- Я вважаю, що ці
члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме
питання й залежать від одного й того ж слова.
Технологія
«Два — чотири — всі разом»
Урок
природознавства, 3-й клас.
Тема. Вода. Властивості
води. Підсумковий урок.
Пари отримують
завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять,
положень, законів розділу «Вода», і розташувати їх у логічній послідовності,
обов'язково дійшовши згоди.
Пари об'єднуються
в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши
спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.
Кожна четвірка
повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст
розділу, записати його на дошці.
Працює весь клас,
діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.
Технологія
«Акваріум»
Урок математичної
логіки, 4-й клас.
Інколи
існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4
групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники
цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод
дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення.
Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій
варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.
ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ (РЕФЛЕКСІЯ)
Методика
проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи.
1. Припинення
діяльності (з можливістю продовження роботи).
2. Відновлення послідовності
виконаних дій (навіть незначних).
3. Вивчення
відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності
поставленим завданням.
4. Виявлення і
формулювання результатів рефлексії:
— предметна продукція
діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);
— способи, які
використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
— гіпотези щодо
майбутньої діяльності. Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків, схем,
графіків.
Технологія проведення підсумкового етапу
І стадія:
- використовуйте
відкриті запитання: як?, чому?, що?;
- виражайте
почуття;
- наполягайте на
описовому характері коментарів;
- говоріть про
реально зроблене.
ІІ стадія:
- запитуйте про
причини: чому?, як?, хто?;
- заглибтеся у
відповіді: чому його немає?, що було б, якби?;
- шукайте
альтернативні теорії;
- доберіть інші
приклади;
- наведіть думки
незалежних експертів.
ІІІ стадія:
- домагайтеся,
щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій.
Цей етап займає
20 % часу уроку.
Технологія «Дерево рішень»
Урок математики,
4-й клас.
Тема. Дія
додавання. Закони додавання.
На дошці окремі
аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У
центрі намальоване дерево.
Завдання 1.
Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті,
які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на
його кроні.
Завдання 2.
Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі
натурального ряду чисел.
Урок української
мови, 4-й клас.
Тема. Відмінки
іменників.
І стадія:
- З якими
граматичними поняттями працювали на уроці?
- Скільки
відмінків існує в українській мові?
- Що ми
враховуємо, коли визначаємо відмінок іменника?
- Які питання
ставляться до називного відмінка? Тощо.
ІІ стадія:
- Чому саме так
назвали відмінки?
- Чому кличний
відмінок не має питань?
- Які допоміжні
дієслова застосовувались під час засвоєння відмінків?
- Де найчастіше
зустрічаються іменники в кличному відмінку?
ІІІ стадія:
- Чи можна
провідміняти іменник, не запам'ятавши назву відмінка, питання до нього?
- Згідно з цим,
що, на вашу думку, від вас вимагають?
- Де зустрічається
правильне написання кличної форми?
Підсумовуючи всі
етапи інтерактивного уроку, пройшовши всіма його сходинками, починаєш розуміти
всю глибину підходів до вдосконалення сучасного уроку. Адже суть інтерактивного
навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної
взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є
рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.
Інтерактивне
навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має
конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови, за яких кожен учень
відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Список використаної літератури:
1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач
Кравчина О.С. - К.: ЦІППО АПН України, 2003. - 32 с.;
2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. //
Початкова школа. 2007 -- №7;
3. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів
навчання. З досвіду роботи //Тема. - 2004. -- № 3/4. - С. 229-232;
4. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце
у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. - 2001. - №
3-4 (14-15). - С. 71-74;
5. Єльникова О.В. Інтерактивне навчання - засіб
модернізації освіти у сучасній школі //Педагогіка і психологія формування
творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко
(відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 24. - С. 84-88;
6. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання.
// Початкова школа. --2006. -- №3;
7. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма
організації навчання. // Початкова школа. -- 2006.--№8;
8. Інтерактивне навчання: [Добірка статей] // Початкова
школа. -- 2006. -- №44. -- С.1-23;
9. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами
//Рідна школа. - 2006. -- № 5. -- с. 57-60;
10. Хайруліна Т.Г. Активні методи навчання та виховання
// Відкритий урок. -- 2001. -- №1-2. -- С.64-76.
